Купить где Валдай МЕФ мяу мяу

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Я, братаны, хочу рассказать вам свою историю, такую, что просто розиня на лбу закрутится от восторга. С детства, я крутился как закладка наркоты, ведь всегда был чуваком, который искал лишний хапку адреналина. И вот однажды, в забытом местечке, я услышал про эту мульку, которая пришла в мой городок, чтобы нас всех втереться в свою зависимую охапку. Кристаллы, братва, это было нечто! Словно я оказался в параллельной вселенной, где время стало слоупок, а реальность – где-то там, в другой галактике. Все проблемы и тревоги о своей внешности, она просто смела с лица этой планеты, словно тайник, в котором я прятался от бытовых забот и ненужных телодвижений. Хапка мульки, которую я принимал, точно была диким путешествием в другой мир. И даже не могу передать словами, какие эмоции она дарила мне каждый раз. Тебе, братишка, кажется, что вселенная раскрывается перед тобой, словно какое-то заклинание из фильма про Гарри Поттера. Все вокруг становится ярче и ярче, словно растущий фонтан эмоций. Менты, братва, казались мне всего лишь детской игрой, ведь я был круче, быстрее и мудрее. Я уверен, они даже не могли представить, насколько сильно затяжка мульки изменила мой взгляд на мир. Сейчас, когда я вспоминаю, как все начиналось, я не могу не улыбнуться. Как-то раз, когда я искал новую закладку, один мент попался мне на глаза. Он выглядел смешно, словно прыщавый подросток, который пытается быть крутым. Но я знал, что его мудрая голова не способна понять то, что я понимаю. И я улыбнулся ему, словно страшный клоун из ужастиков, и прошел мимо него, как будто ничего не было. Менты, братишка, они просто не могут сравниться с той свободой, которую я ощущал, находясь под воздействием мульки. Сейчас я знаю, что немного слоупок тогда был, не понимал всей серьезности сложившейся ситуации. Но кто знал, что такая закладка станет моим выходом из серости и скуки? Отныне я стягивал те моменты, которые раньше казались мне неважными, и запечатлевал их в своей памяти, словно ценные сокровища. Помнишь, братишка, мы вместе с тобой развлекались в парке? Бегали по зеленой травке, словно безумные дети, и смеялись до упаду. Теперь, когда я думаю об этом, я понимаю, что важно не то, как выглядишь, а какие эмоции испытываешь. Мулька – она менялась, но эта свобода, которую я получал, оставалась неизменной. Вся наша компания любила проводить ночи в ночном клубе. Помнишь, братишка, как мы просто отрывались на танцполе, и нам было все равно на все? Мы скакали, словно дикие звери, и ни о каких комплексах наша душа даже не помышляла. Невероятный кайф охватывал нас, благодаря этой закладке, которая была словно нашим шампанским. Не знаю, почему я сделал такой выбор, братаны. Может быть, моя душа была уже уставшей от этого серого мира, а может быть, это просто судьба. Но я доволен своим выбором. Я перестал беспокоиться о своей внешности, ведь эти кристаллы открывали мне мир, в котором я мог быть самим собой. Братишка, я не могу рекомендовать тебе пробовать эту мульку. Ведь каждый выбирает свой путь, и мой путь лежит в том, чтобы пройти сквозь все преграды и научиться наслаждаться моментом. Не стоит бежать от реальности, ведь она так же прекрасна, как и все, что ты испытываешь внутри себя. Так что, братишка, пусть каждая закусочная в нашем городе помнит особенность твоего заказа. Пусть они знают, что ты – это не только простые булочки с котятами, но и чувак, который умеет наслаждаться каждым мгновением. Ты можешь выбрать, братва, себе то, чего захочешь, но помни, что важно сохранить баланс и уметь наслаждаться жизнью без таких экстремальных мер. Быть наркоманом не главная заслуга, а главная проблема. Будь умнее, мой друг, и не дай себя затянуть в ловушку кристаллов и закладок.